Історико-географічна територія України між середнім Дністром та голим хребтом Карпат у долинах верхньої течії річок Прут і Серет.
Нині Буковина поділена між Україною (Північна Буковина ) та Румунією (Південна Буковина). Північна Буковина включає сьогодні територію Чернівецької області.
Назва Буковина походить від букових лісів, які вкривають більшу частину території. Вперше вживається в грамотах молдавських господарів ( 1362 р. ).
Заселена східнослов’янськими племенами тиверців і білих хорватів. Х-ХІV ст. у складі Київської Русі, Галицького князівства, а згодом Галицько-Волинської держави; Від ХІV ст. – Молдавського князівства, З початку ХVІ ст. Османської імперії; ХVІ-ХVІІ ст. велися воєнні дії проти турецько-татарських нападників. Сюди очолював походи Іван Підкова; у ХVІІ-ХVІІІ ст. на буковинських землях розвивався повстанський (опришки). У 1774 – 1918 роках. – частина Габсбурзької монархії. З 1787 по 1848 рр. Північна Буковина адміністративно у складі королівства Галіції і Лодомерії, У 1862 році перетворено на окремий коронний край Австрійської імперії. Офіційною мовою встановлено німецьку. У 1848 році на Буковині скасовано панщину (залежність селян від господаря). Це сприяє піднесенню українського національно-культурного руху: 1875 році відкрито Чернівецький університет; 1886 році виходить перша українська газета „Буковина”. У 1918-1940 роках перебуває в складі Румунії; У 1940 році приєднана до Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) і перетворена на Чернівецьку область. У період другої світової війни Північна Буковина переживає другу хвилю румунізації.
У березні 1944 року відновлено радянську владу.
Найбільші міста – Чернівці, Сторожинець, Путила.
На Буковині жили і творили видатні українські письменники Ольга Кобилянська, Юрій Федькович, композитор Володимир Івасюк.
* Буковина (-и,ж.), буковинець ( ж. буковинка), буковинський, по-буковинськи.