"НЕЙ НАВКОЛО ЛЮДИ ЗНАЮТ, ЖЕ СЯ ЛЕМКИ ТУ СТРІЧАЮТ"
Вже вшосте на теренах с. Нагірне пройшов фестиваль лемківської культури “До тебе лину, моя рідна земле”, щоби запаленням ватри сповістити: не забули представники цього субетносу свій отчий край, який досі теплом гріє зболену душу. Адже 65 років тому лемки опинилися на межі знищення.

Лемки, бойки, гуцули…
Ці три поняття живуть сьогодні у свідомості майже кожного закарпатця, незалежно від того є він корінним жителем Краю, - від часу Білих бузьків, -
чи прихудчим Божим чоловіком, що пригобрів собі нову батьківщину, забувши про свою вутцюзнину.

Згарди (у однині "згард", чоловічого роду) - це обереги у вигляді специфічної форми хрестів, які по аналогії з християнськими, називали мальтійськими, тевтонськими хрестами. Згард - це не суто християнський хрест, хоча на них навіть бувають зображення розп’ять. Це дохристиянські обереги, до яких церква відносилася досить несхвально.Тому жінки носили згарди у вигляді нагрудної прикраси, по декілька штук, що б не викликати підозр (під сорочкою при цьому могли спокійно носити натільний християнський хрестильний хрестик), а у чоловіків були перстені з подібною же символікою. Великі згарди з розп'яттям називалися "газдівські" - тому що носили їх "газди", тобто дуже заможні і поважні люди.

Будь-яке суспільне явище потребує всебічного, наукового аналізу.
Особливо у висвітленні складних, суперечливих національних відносин. Їх дослідженням займаються історія, філософія, соціологія, політологія, психологія, лінгвістика й інші гуманітарні дисципліни. Застосовуючи прийняту в них термінологію, спробуємо окреслити стан і перспективи вивчення русинів.

Коли переглядаєш старі фотографії, з’являється стійке відчуття, що зафіксоване на них нікуди не поділося, не минуло, воно триває досі, просто наша свідомість уже деінде. Усе, що з нами коли-небудь було, реальне, як світло зірок, що згасли тисячі років тому. Це світло існує для нас тут і зараз.

Днями у столичному мистецькому центрі «Кобальт» відбулася презентація платівки «Мелодії карпатських полонин». Цей альбом відкриває перед слухачами світ традиційної музичної культури пастухів Гуцульщини.