"НЕЙ НАВКОЛО ЛЮДИ ЗНАЮТ, ЖЕ СЯ ЛЕМКИ ТУ СТРІЧАЮТ"
Вже вшосте на теренах с. Нагірне пройшов фестиваль лемківської культури “До тебе лину, моя рідна земле”, щоби запаленням ватри сповістити: не забули представники цього субетносу свій отчий край, який досі теплом гріє зболену душу. Адже 65 років тому лемки опинилися на межі знищення.

Лемки, бойки, гуцули…
Ці три поняття живуть сьогодні у свідомості майже кожного закарпатця, незалежно від того є він корінним жителем Краю, - від часу Білих бузьків, -
чи прихудчим Божим чоловіком, що пригобрів собі нову батьківщину, забувши про свою вутцюзнину.

Цінність втраченого усвідомлюється з плином часу.
Тепер, по стількох роках від виселення етнічних українців з території Польщі,
після обнародування багатьох страхітливих фактів, через призму цих подій можна якось об’ємніше збагнути,
яка жахлива трагедія сталася з українським населенням на Закерзонні.

ВЕТЛИНА.
Історія одного села,
знищеного
під час операції «Вісла»,
в особах

На початку ХХ століття у Самборі
було дві машини:
містечкове таксі
й
авто лікаря Володимира Кобільника,
засновника товариства «Бойківщина»
і однойменного музею.

Івано-Франківщина – у стародавніх хатах сволок під стелею слугував записничком; на гуцульському весіллі молоду садили не на подушку, а на діжу для тіста, щоб плідною була. Про це та ще багато іншого з історії гірських (Гуцульщина і Бойківщина) та низинних (Покуття і Опілля) регіонів Прикарпаття можна дізнатися в музеї просто неба у Крилосі.