<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>Етнографія - Національний етнічний портал</title>
<link>http://www.ethnos.lemky.com/</link>
<language>ru</language>
<description>Етнографія - Національний етнічний портал</description>
<generator>DataLife Engine</generator><item>
<title>Пасха (Великодень). Питання, відповіді та поради.</title>
<guid isPermaLink="true">http://www.ethnos.lemky.com/2007/04/01/paskha_velikoden_pitannja_vdpovd_ta_poradi.html</guid>
<link>http://www.ethnos.lemky.com/2007/04/01/paskha_velikoden_pitannja_vdpovd_ta_poradi.html</link>
<description><![CDATA[<img src="http://www.ethnos.lemky.com/uploads/posts/1175435285_pasxa.gif" align="left" style="border: 5px solid #F7F7F7; padding: 2px" alt='Пасха (Великодень). Питання, відповіді та поради.' />У визначенні дня, щоб святкувати Пасху Христову (Великодень), перші християни стали перед ділемою. Було відомо, що Христос був замучений після Пасхи Христової і тому дата Великодня має випадати після Пасхи Христової (Великодня). Дата Пасхи Христової...]]></description>
<category><![CDATA[Культура, Народний побут та традиції, Обряди та звичаї]]></category>
<dc:creator>lemko</dc:creator>
<pubDate>Sun, 01 Apr 2007 06:14:20 -0500</pubDate>
</item><item>
<title>Лемки їли – скромно, але здорово!</title>
<guid isPermaLink="true">http://www.ethnos.lemky.com/2007/02/03/lemky_ily_skromno_ale_zdorovo.html</guid>
<link>http://www.ethnos.lemky.com/2007/02/03/lemky_ily_skromno_ale_zdorovo.html</link>
<description><![CDATA[<img src="http://www.ethnos.lemky.com/uploads/posts/1175432910_food_2007.gif" align="left" style="border: none;" alt='Лемки їли – скромно, але здорово!' title='Лемки їли – скромно, але здорово!' />Основними господарськими заняттями лемків були землеробство і тваринництво, що забезпечували їх основними харчовими продуктами. Це – зернові (овес, ячмінь, жито), овочі (картопля, буряки, капуста, морква та ін.), бобові (біб, горох, квасоля). Овес, який звався «збіжжя», вважався лемківським хлібом.]]></description>
<category><![CDATA[Культура, Народний побут та традиції, Кухня]]></category>
<dc:creator>lemko</dc:creator>
<pubDate>Sat, 03 Feb 2007 15:50:41 -0600</pubDate>
</item><item>
<title>Зійди, сонечко, на Івана...</title>
<guid isPermaLink="true">http://www.ethnos.lemky.com/2006/05/13/zidy_sonechko_na_ivana.html</guid>
<link>http://www.ethnos.lemky.com/2006/05/13/zidy_sonechko_na_ivana.html</link>
<description><![CDATA[Свято Івана Купала відбувається саме тоді, коли сонце піднімається над землею найвище, дає найбільше сили і тепла, коли квітує, множиться все живе. У міфології багатьох народів Купало характеризується як бог земних плодів. Недаремно у дохристиянські (язичеські) часи це свято присвячувалося Даждьбогу — богові сонця, який дарував життя на землі. Пізніше християнська церква почала відзначати його як Різдво Івана Хрестителя, що припало на той час.]]></description>
<category><![CDATA[Культура, Народний побут та традиції, Обряди та звичаї]]></category>
<dc:creator>lemko</dc:creator>
<pubDate>Sat, 13 May 2006 05:30:59 -0500</pubDate>
</item><item>
<title>Історико-етнографічна довідка Прикарпаття</title>
<guid isPermaLink="true">http://www.ethnos.lemky.com/2006/05/13/istoriko_etnografichna_dovidka_prikarpattja.html</guid>
<link>http://www.ethnos.lemky.com/2006/05/13/istoriko_etnografichna_dovidka_prikarpattja.html</link>
<description><![CDATA[Територія Прикарпаття характеризується надзвичайно складною і своєрідною історією заселення і господарського розвитку. Зміна різних соціально-економічних формацій, перехід під володіння та однієї держави то другої багатовіковий гіт населення з боку кожної з них істинно вплинули на характер і напрямок господарства, АН особливості формування і відтворення населення, на демографічні процеси, на географічне розміщення і структуру населення.]]></description>
<category><![CDATA[Культура, Народний побут та традиції, Обряди та звичаї]]></category>
<dc:creator>lemko</dc:creator>
<pubDate>Sat, 13 May 2006 05:24:51 -0500</pubDate>
</item><item>
<title>«Морозе, Морозе, йди до нас куті їсти !..»</title>
<guid isPermaLink="true">http://www.ethnos.lemky.com/2006/04/05/moroze_moroze_jdi_do_nas_kuti_isti.html</guid>
<link>http://www.ethnos.lemky.com/2006/04/05/moroze_moroze_jdi_do_nas_kuti_isti.html</link>
<description><![CDATA[Вечір напередодні Різдва у різних краях України зветься по-різному: Святвечір, Канун, Вілія, Багата кутя. Свято це сімейне: весь рід має зібратися за святковим столом цього вечора, щоб протягом наступного року всі трималися вкупі й жили дружно. В Україні християнські традиції різдвяного святкування тісно переплетені з прадавніми аграрними звичаями й обрядами. На святковий період виносили з хати все, ...]]></description>
<category><![CDATA[Культура, Народний побут та традиції, Обряди та звичаї]]></category>
<dc:creator>lemko</dc:creator>
<pubDate>Wed, 05 Apr 2006 16:19:00 -0500</pubDate>
</item><item>
<title>Гуцульщина. Кінець XIX - початок XX ст.</title>
<guid isPermaLink="true">http://www.ethnos.lemky.com/2006/03/19/gusulshina_knez_xix_pochatok_xx_st.html</guid>
<link>http://www.ethnos.lemky.com/2006/03/19/gusulshina_knez_xix_pochatok_xx_st.html</link>
<description><![CDATA[Для забудови гуцули завжди вибирали найбільш рівні ділянки землі на південних схилах гір. Віддалено одну від одної ставили вони свої садиби ("оседки"), які об'єднували в одне ціле житло та господарські будівлі двору. Єдність та захищеність житлової частини ("хати"), яка в гуцульському житлі була розташована скраю з південного боку і зусібіч оточена господарськими прибудовами ("притулами")...]]></description>
<category><![CDATA[Культура, Народний побут та традиції, Житло]]></category>
<dc:creator>lemko</dc:creator>
<pubDate>Sun, 19 Mar 2006 09:16:00 -0600</pubDate>
</item><item>
<title>Бойківщина. Кінець XIX - початок XX ст.</title>
<guid isPermaLink="true">http://www.ethnos.lemky.com/2006/03/17/bojkivschins_knez_xix_pochatok_xx_st.html</guid>
<link>http://www.ethnos.lemky.com/2006/03/17/bojkivschins_knez_xix_pochatok_xx_st.html</link>
<description><![CDATA[Характерною особливістю житла бойків (етнографічної групи українського народу), як і лемків, було об'єднання під спільним чотирисхилим дахом житлового приміщення з рядом господарських - сіньми, коморою, стайнею, стодолою, шопою. На відміну від лемківської довгої хижі, житлова частина у бойків займала у забудові не крайнє, а середнє положення, мала два або три вікна у передній "фронтовій" стіні споруди...]]></description>
<category><![CDATA[Культура, Народний побут та традиції, Житло]]></category>
<dc:creator>lemko</dc:creator>
<pubDate>Fri, 17 Mar 2006 16:02:00 -0600</pubDate>
</item><item>
<title>Різноманітні страви. Частина II.</title>
<guid isPermaLink="true">http://www.ethnos.lemky.com/2005/08/03/stravi_chastina_2.html</guid>
<link>http://www.ethnos.lemky.com/2005/08/03/stravi_chastina_2.html</link>
<description><![CDATA[Страви з грибів. Підлива з сушених грибів Сушені гриби промити холодною водою, поставити мочитися на 5 – 6 годин. Потім вимочені гриби процідити через друшляк, добре витиснути, дрібно посікти або перемолоти на м’ясорубці через грубу сітку. Викласти в посудину, залити водою і добавити воду,в якій мочилися, і поставити варити. Порізати цибулю, легко стушити на олії і дати до грибів.]]></description>
<category><![CDATA[Культура, Народний побут та традиції, Кухня]]></category>
<dc:creator>lemko</dc:creator>
<pubDate>Wed, 03 Aug 2005 17:12:00 -0500</pubDate>
</item></channel></rss>