Свято Івана Купала відбувається саме тоді, коли сонце піднімається над землею найвище, дає найбільше сили і тепла, коли квітує, множиться все живе. У міфології багатьох народів Купало характеризується як бог земних плодів. Недаремно у дохристиянські (язичеські) часи це свято присвячувалося Даждьбогу — богові сонця, який дарував життя на землі. Пізніше християнська церква почала відзначати його як Різдво Івана Хрестителя, що припало на той час.

Територія Прикарпаття характеризується надзвичайно складною і своєрідною історією заселення і господарського розвитку. Зміна різних соціально-економічних формацій, перехід під володіння та однієї держави то другої багатовіковий гіт населення з боку кожної з них істинно вплинули на характер і напрямок господарства, АН особливості формування і відтворення населення, на демографічні процеси, на географічне розміщення і структуру населення.

Виклад послідовного розвитку російського будівництва був би неповний, якщо обмежитися пам'ятками Великої й Малої Русі. Адже й поза межами сучасної Росії є групи руського плем'я, мистецтво яких так чи інакше прилягає до форм загальноросійських. Таким слов'яно-руським плем'ям уже в далекій давнині були заселені Карпати, і різні гілки його з давніх-давен займали, як Церква Йоана Богослова в с.Княжполі Кам'янецького повіту Подільської губернії.

У 1551 р. мукачівським єпископом став Володислав. У 1613р. єзуїти заснували колегію в Ужгороді та Пряшеві. Намагаючись утрима­ти єдність церков, українське духовенство ще в 1596 р. підписало Берестейську унію. Вона стала прикладом для вірних і духовенства східного обряду на Закарпатті, які 24 квітня 1646 р. в церкві Ужгородського замку виз­нали свою єдність із Католицькою церквою. Перехід церков і мирян в унію відбувався по­вільно.

Презентації книги “До тебе, світе” вже відбулися у Києві, де вона вийшла в Українському центрі духовної культури, і Луцьку, адже з Волинню багатьох авторів її пов’язують життєві й творчі стосунки. Та, звісно, не могли обійтися без такої презентації в обласному центрі того краю, про який промовисто говорить підзаголовок антології: “Українська література Берестейщини”

Вечір напередодні Різдва у різних краях України зветься по-різному: Святвечір, Канун, Вілія, Багата кутя. Свято це сімейне: весь рід має зібратися за святковим столом цього вечора, щоб протягом наступного року всі трималися вкупі й жили дружно. В Україні християнські традиції різдвяного святкування тісно переплетені з прадавніми аграрними звичаями й обрядами. На святковий період виносили з хати все, ...

"Люди, цього року я на Шешори всіма правдами й неправдами поїду! Навіть хоч на день! Торік не вирвалася — досади було!.. Їдемо на Шешори! Ленд-арт і фолк — це ж... Це ж!!!" Такі захоплені вигуки можна виявити на форумах сайтів, призначених для любителів подорожувати. Незнайомі люди пропонують одне одному об’єднуватися для спільного просування "на Шешори".

Подільський отаман Яків Байда-Голюк, якого у 1926 р. доля закинула на Лемківщину, у листі до брата назвав Лемківщину "країною живої краси, країною живого раю та поезії". І ось я - через 75 р. після Якова Голюка - приїхав до цієї "країни живої краси" на ХХ-у - ювілейну - Лемківську ватру.