Історія створює суспільству нерідка дуже несподівані перспективні ситуації. На жаль, суспільство не завжди є готовим використати дари історії і скеровувати ці дари у потрібному напрямку. Особливо несподівані результати і можливості приносять...

Незважаючи на тяжкі умови господарювання в горах, велику нужду, населення лемківського краю тягнулось до освіти, яку проводили церковні дяки і передова інтелігенція.

Так називають себе лемки, депортовані шістдесят років тому з території Польщі в Україну. Термін “ обмін населенням”, що є в міжнародному праві, для 483 тисяч українців шість десятиліть тому ідентифікувався з поняттям “трагедія”. Договір між урядом УРСР і промосковським Польським комітетом національного визволення від 9 вересня 1944 року...

Про голод в Україні почав заявляти на весь світ уряд УНР в екзилі вже восени 1921 року. Та на жаль, тоді західний світ ще не пройнявся трагедією українського селянства, страшний голод продовжував поширюватися півднем України. До Катеринославщини, Запоріжжя та Донеччини наприкінці 1921 року додається Миколаївщина та Одещина.

Немає особливої потреби доводити, що розбудова цивілізованої держави можлива лише на надійних підмурках історичної істини. Мало того, що українська історія так до кінця і не позбавилася білих та затемнених плям, її тепер намагаються ще й прикрасити. Особливо охочі до косметичної реконструкції історії письменники та історики-аматори.

...Ще одна загублена цивілізація — лемки. Коли я торік був у Криниці на економічному форумі, радше читав у путівниках про лемківське, русинське, українське минуле цього краю на кордоні Польщі і Словаччини. А цього року вибрався на екскурсію. Коротку, однак переконливу... Майже в лісах у невеличких містечках стоять дерев’яні церкви, старовинні, дуже гармонійні у цьому гірському пейзажі.

Напевно, розпочну з того, що влітку 1944 року Микита Хрущов, який очолював ЦК КП(б)У і Раду Народних Комісарів УРСР, зробив спробу приєднати до території України Підляшшя, Холмщину, Надсяння. Було складено навіть карту Холмської області. Однак Кремль відкидає ці пропозиції, оскільки вже було сформовано інше бачення повоєнного облаштування Європи.

Ім’я цього чоловіка сьогодні відоме, на жаль, тільки незначній частині українців: Степан Львович Рудницький (1877—1937) належить до численної когорти тих славних особистостей, чиї імена вперто витравлювали із пам’яті української нації впродовж радянських десятиліть. І зрозуміло чому: в його біографії та навіть у думках і бажаннях, з точки зору влади, все було, що називається, «не так».