"НЕЙ НАВКОЛО ЛЮДИ ЗНАЮТ, ЖЕ СЯ ЛЕМКИ ТУ СТРІЧАЮТ" Вже вшосте на теренах с. Нагірне пройшов фестиваль лемківської культури “До тебе лину, моя рідна земле”, щоби запаленням ватри сповістити: не забули представники цього субетносу свій отчий край, який досі теплом гріє зболену душу. Адже 65 років тому лемки опинилися на межі знищення.
Лемки, бойки, гуцули… Ці три поняття живуть сьогодні у свідомості майже кожного закарпатця, незалежно від того є він корінним жителем Краю, - від часу Білих бузьків, - чи прихудчим Божим чоловіком, що пригобрів собі нову батьківщину, забувши про свою вутцюзнину.
Цінність втраченого усвідомлюється з плином часу. Тепер, по стількох роках від виселення етнічних українців з території Польщі, після обнародування багатьох страхітливих фактів, через призму цих подій можна якось об’ємніше збагнути, яка жахлива трагедія сталася з українським населенням на Закерзонні.
На початку ХХ століття у Самборі було дві машини: містечкове таксі й авто лікаря Володимира Кобільника, засновника товариства «Бойківщина» і однойменного музею.