Національний Етнічний Портал презентує персональну сторінку талановитого науковця та публіциста Романа КАБАЧІЯ.На ній Ви, наші шановні відвідувачі, маєте можливість ознайомитися як з його публіцистичними, так і з науковими, працями, котрі висвітлюють минуле та сучасне етнічних виселених українців, їх проблеми, а також питання українсько-польських відносин.Публікації Романа КАБАЧІЯ будуть інтересними як для широкого загалу відвідувачів, для наукових працівників, так і для всіх небайдужих до цих питань.

1. Тяжкий шлях на схід // Політика і культура (ПіК). 2000. 5-11 вересня. №32. С.21. 2. Причини й особливості переселення українців із Закерзоння // http://www.ekpu.lublin.pl/dodatki/wyselennia.html. 3. Українські церкви й кладовища в Польщі – спадщина, нікому не потрібна? // Наше слово. 2002. 11 серпня. 4. Привілей сексота // Україна молода. 2002. 15 серпня. №149. С. 5.

Статті. 1. Причини й особливості переселення українців із Закерзоння 2. Фолкоманія: чи врятує український фольклор... Польща? 3. Вісла в степах України 4. Украдена свідомість (про українців Берестейщини) 5. Українці між Кресами і Закерзонням 6. Професія... українець ...

З 28 по 30 листопада цього року в Любліні відбувся четвертий фестиваль “Найдавніші пісні Європи”, організований фундацією “Музика кресів”. Фестиваль вже вкотре зібрав виконавців з України, Литви, Росії, щоб засвідчити: традиція жива, традиція не вмерла, вона буде жити …у Польщі

11 липня 2005 року Президент Віктор Ющенко підписав указ “Про додаткові заходи щодо увіковічнення пам’яті жертв політичних репресій і голодоморів в Україні”, одним із пунктів якого передбачено створення до 26 листопада ц. р., – Дня пам’яті – Українського інституту національної пам’яті.

За три роки навчання у Польщі часто приходилося замислюватися над цим питанням, однак найгостріше воно постало тепер, у гарячу пору виборів на Україні. Я собі іноді посміювався над їх почуттям історичного месіанства, яким вони хвалилися перед нами, прибульцями з [Дикого] Сходу. Нам, вихованим у радянсько-українських школах при єдиній асоціації з поляками як з пихатими панами, було смішно це чути. Насправді ж вони навіть надмірно чуттєво сприймають розмови на тему їх місії на Сході.

Інтерес до проблеми обміну населенням між Україною та Польщею, що відбувся по Другій світовій війні, зростає в Україні дедалі більше, тією мірою, якою у Польщі цей інтерес поступово згасає. Зрозуміло, що кожну зі сторін цікавила доля «своїх»: Україну – українців Закерзоння, тобто земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя, а Польщу – так званих «кресов’яків» – поляків із Західної України та Білорусі.

Українська громада Польщі скидається на великий історичний музей, де недоторканно збережено українські душі зразка 40-х років XX століття. Певно, для кожного з тих останніх 36 тисяч, які в переписі 2002 року наважилися записати себе українцями, проблема польсько-українського протистояння є так само гострою, як і 60 років тому.