Лемківський говір, західнокарпатський говір — один з архаїчних говорів карпатської групи південно-західного наріччя. Територіально лемківський говір накладався на етнографічгу зону Лемківщини, співвідносну з етнографічною групою українців - лемків.

Колись лемки мандрували Не лем по Карпатах... Про них кругом вшитки знали, Гварили багато. Повідали там в Криници, Перед Франц-Йосифом, Як то лемки за границу Поплинули шифом. Ой, далеко поплинули, За воду велику. Товдиль може ще нечули Нич про Гамерику. Мож гнес вам кус оповім, Так як мі гварили - Як то предкам з Мудрикова Виростали крила.

Дорогі друзі! Посилаю Вам свої два вірші, один присвячений нашому Генію Тарасу Шевченку, а другий рідному Надсянню, де я родився. Якщо зможете , то прошу помістити їх на Вашому сайті. Я родом з Улюча, який над Сяном, з якого в час Akcji Wisla мене з батьками та односельчанами насильно було викинуто з рідного села , яке то у 1946 році було спалене польським військом, на Ziemie Odzyskane, де живу по нинішній день.

Лемківщина - цікавий і важливий у діалектному відношенні реґіон. З огляду на те, що сучасна Лемківщина охоплює лише її південні райони (Пряшівщину), а більшість носіїв говору переселили, то можемо говорити лише про сучасний стан окремих говірок, що острівцями розкинуті на території України (зокрема на Львівщину, Тернопільщину, Івано-Франківщину, навіть у Кіровоградщину) та Західної Польщі.

Автор словника, Петро Пиртей, гродив ся в Смереківци на Лемківщыні (Горлицкій повіт) в 1919 році. По початковій школі в ріднім селі вчыв ся в горлицкій ґімназії (мешкав в Рускій Бурсі). Коли скінчыв поґімназіяльний учытельскій курс в Крeници вчыв (в роках 1941–1945) в школах початковых в лемківскых селах Фльоринці и Перунці.